• Профіль
  • Вхід
  • Вихід

Звернення голови районної ради до жителів району з нагоди Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні

22-06-2020

Шановні жителі  Срібнянського  району!

    22 червня 1941 року розпочалась найжахливіша війна в історії нашого народу. Цей вікопомний день уособлює героїзм, силу духу й вічну скорботу за мільйонами нерозквітлих українських доль, нездійсненних мрій і задумів. Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював перемогу. Про тих, хто прийняв на себе цей страшний удар в роки Другої Світової війни і про тих, чиї життя були покалічені та зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і можливо, навіть, і онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ... Найжорстокіші випробування і нелюдські страждання, колосальні жертви і скалічені долі, загублене дитинство і втрачена юність – таке не стирається з історичної пам’яті. Віддати данину пам’яті тим, хто не повернувся з війни, сивочолим ветеранам, що здолали фашизм, вдовам, дітям війни – священний обов’язок всіх цивілізованих людей незалежно від їх політичних уподобань. “Ніхто не забутий, ніщо не забуто!”- головний рефрен відзначення цього трагічного, “зі сльозами  на очах” ювілею. Але чи є надія уникнути повторення подібного віроломства і насильства по відношенню до нас і наших дітей? Вона є. Залишивши образи, ми навчилися прощати. Ми вміли прощати завжди. Прощати і не ображатися на людство за те, що воно допустило подібний хід розвитку подій. Ми навчилися любити. Любити тих, хто дорогий нам, хто поруч з нами. Любити життя, а не смерть, ненависть і агресію. Тому ми виграли тоді. Тому переможемо і зараз. І не дай нам Бог забути про це!          

    У День скорботи, пам’ятаємо, сумуємо, молимося та віримо…

Голова районної ради               Олена Панченко